Про присвоєння вченого звання професора / Наказ МОН від 14.01.2016 № 13 (витяг)

Матеріал з ІКБГІ
Версія від 13:18, 18 березня 2016; WikiSysop (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

ВИТЯГ
Наказ МОН від 14.01.2016 № 13
«Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам»

2. Вчене звання професора присвоюється працівникам наукових установ:

1) які працюють

у
  • наукових установах
    • Національної академії наук
    • та національних галузевих академіях наук,
    • іншого підпорядкування,
  • наукових організаціях,
  • наукових підрозділах вищих навчальних закладів

на посаді

  • завідуючого (начальника)
    • науковим відділом
    • (відділенням,
    • сектором,
    • лабораторією),
  • головного наукового співробітника,
  • провідного наукового співробітника,
  • старшого наукового співробітника
  • або директора,
  • заступника директора,
  • вченого секретаря;

2) яким присуджено науковий ступінь доктора наук;

3) яким присвоєно вчене звання доцента або старшого дослідника (старшого наукового співробітника);

4) які мають:

  • стаж наукової та науково-педагогічної роботи не менш як 10 років, у тому числі останній календарний рік на одній із зазначених вище посад;
  • наукові праці, опубліковані після захисту докторської дисертації у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше трьох публікацій у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та які не є перекладами з інших мов (за рішенням вченої ради вищого навчального закладу відсутність достатньої кількості таких наукових праць може бути замінена публікацією монографії англійською мовою в одному з міжнародних видавництв, перелік яких визначається рішенням вченої ради);
  • сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з англійської мови (додаток 1) або наявність у здобувача не менше ніж 10 праць, опублікованих англійською мовою у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science та не є перекладами з інших мов;

5) які пройшли навчання, стажування або працювали у вищому навчальному закладі, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС, або є (чи були) керівниками/виконавцями проектів, які фінансуються зазначеними країнами, та мають відповідні сертифікати, свідоцтва, дипломи чи інші документи, які це підтверджують;

6) які підготували не менше ніж трьох докторів філософії (кандидатів наук).

Рішення вченої ради вищого навчального закладу або наукової установи про присвоєння вченого звання старшого дослідника приймається з урахуванням відгуків не менше шести працівників цього вищого навчального закладу або наукової установи – фахівців, яким з відповідної галузі знань (науки) та спеціальності присуджено науковий ступінь доктора наук, доктора філософії (кандидата наук) та/або присвоєно вчене звання професора, доцента чи старшого дослідника (старшого наукового співробітника).

Рішення вченої ради про присвоєння вченого звання приймається таємним голосуванням. Засідання вченої ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її членів. Рішення вченої ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше ніж три четверті від кількості членів вченої ради, присутніх на засіданні. Рішення вченої ради дійсне протягом одного календарного року.

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
 
   
Інструменти