Генетична трансформація цикорію Cіchorium intybus - Історія редагувань

WikiSysop: /* Публікації по темі */

2015-10-01T07:05:12Z

‎Публікації по темі

WikiSysop: /* Публікації по темі */

2015-09-15T21:02:18Z

‎Публікації по темі

WikiSysop: /* Публікації по темі */

2015-09-15T21:02:09Z

‎Публікації по темі

WikiSysop в 06:02, 15 жовтня 2010

2010-10-15T06:02:28Z

WikiSysop: /* Література */

2009-10-11T07:22:32Z

‎Література

WikiSysop: /* Література */

2009-10-11T07:21:44Z

‎Література

WikiSysop в 07:19, 11 жовтня 2009

2009-10-11T07:19:52Z

WikiSysop в 07:16, 11 жовтня 2009

2009-10-11T07:16:48Z

WikiSysop в 07:50, 10 жовтня 2009

2009-10-10T07:50:08Z

WikiSysop в 07:49, 10 жовтня 2009

2009-10-10T07:49:32Z

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 * [[Публікація:Матвєєва НА (2009) Створення генетично модифікованих рослин родин Compositae та Solanaceae]]
 [[Category:Біотехнології / Відділ генетичної інженерії]]
 [[Category:Матвєєва Н.А.]]
-[[Category:Генетична інженерія]]
+[[Category:Лабораторія адаптаційної біотехнології]]

← Попередня версія		Версія за 21:02, 15 вересня 2015
Рядок 34:		Рядок 34:

	[[Category:Генетична інженерія]]		[[Category:Генетична інженерія]]
−	~~[[Category:Дослідження співробітників ІКБГІ]]~~

@@ Рядок 31: / Рядок 31: @@
 [[Category:Біотехнології / Відділ генетичної інженерії]]
-[[Category:Матвєєва Біотехнології]]
+[[Category:Матвєєва Н.А.]]
 [[Category:Дослідження співробітників ІКБГІ]]

← Попередня версія		Версія за 06:02, 15 жовтня 2010
Рядок 32:		Рядок 32:
	[[Category:Біотехнології / Відділ генетичної інженерії]]		[[Category:Біотехнології / Відділ генетичної інженерії]]
	[[Category:Матвєєва Біотехнології]]		[[Category:Матвєєва Біотехнології]]
		+	[[Category:Дослідження співробітників ІКБГІ]]

@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 Таким чином, було визначено частоту регенерації цикорію сорту &ldquo;Пала росса&rdquo;, яка становила до 100%. Показано, що найкращим середовищем для регенерації рослин з сім'ядольних та справжніх листків є таке, що містить макроелементи MS з 0,5&ndash;2,5 мг/л кінетину. Після агробактеріальної трансформації конструкцією рСВ124 отримано генетично модифіковані рослини з частотою трансформації експлантів 26,9%. За результатами аналізу тотальної ДНК регенеровані рослини містили як селективний ''nptII'', так і цільовий ''ifn&ndash;&alpha;2b'' гени. Застосована методика трансформації може бути використана для отримання трансгенних рослин цикорію.
-==Література==
+==Публікації по темі==
 * [[Публікація:Матвєєва НА та ін (2009) Перенесення гена біосинтезу інтерферону-α2b в рослини цикорію (Cichorium intybus L) методом агробактеріальної трансформації]]
 * [[Публікація:Матвєєва НА (2009) Створення генетично модифікованих рослин родин Compositae та Solanaceae]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Цикорій є відносно новим об'єктом генетичної інженерії. Інтерес до цієї рослини викликаний її природними лікарськими властивостями. Цикорій є антигепатотоксичним, противиразковим, протизапальним, кардіотонічним, діуретичним засобом та застосовується при лікуванні діабету, СНІДу, пухлин, тахікардії та інших хвороб. На основі цикорію створено ряд лікарських препаратів. Крім того, як показали наші дослідження, листові експланти цикорію мають високу здатність до регенерації ([[Публікація:Матвєєва НА (2009) Створення генетично модифікованих рослин родин Compositae та Solanaceae|Матвєєва та ін., 2009]]). Отже, становить інтерес використання цієї рослини як об'єкта трансформації, зокрема, для створення їстівних вакцин.
+Цикорій є відносно новим об'єктом генетичної інженерії. Інтерес до цієї рослини викликаний її природними лікарськими властивостями. Цикорій є антигепатотоксичним, противиразковим, протизапальним, кардіотонічним, діуретичним засобом та застосовується при лікуванні діабету, СНІДу, пухлин, тахікардії та інших хвороб. На основі цикорію створено ряд лікарських препаратів. Крім того, як показали наші дослідження, листові експланти цикорію мають високу здатність до регенерації ([[Публікація:Матвєєва НА та ін (2009) Перенесення гена біосинтезу інтерферону-α2b в рослини цикорію (Cichorium intybus L) методом агробактеріальної трансформації|Матвєєва та ін., 2009]]). Отже, становить інтерес використання цієї рослини як об'єкта трансформації, зокрема, для створення їстівних вакцин.
-Регенераційну здатність цикорію вивчали, культивуючи листові експланти на середовищах з різним вмістом макроелементів та фітогормонів, як описано в роботі ([[Публікація:Матвєєва НА (2009) Створення генетично модифікованих рослин родин Compositae та Solanaceae|Матвєєва та ін., 2009]]). При культивуванні експлантів утворення пагонів спостерігалося уже через 10-15 діб. Показано, що оптимальною умовою є наявність макроелементів середовища MS.
+Регенераційну здатність цикорію вивчали, культивуючи листові експланти на середовищах з різним вмістом макроелементів та фітогормонів, як описано в роботі ([[Публікація:Матвєєва НА та ін (2009) Перенесення гена біосинтезу інтерферону-α2b в рослини цикорію (Cichorium intybus L) методом агробактеріальної трансформації|Матвєєва та ін., 2009]]). При культивуванні експлантів утворення пагонів спостерігалося уже через 10-15 діб. Показано, що оптимальною умовою є наявність макроелементів середовища MS.
 {|
@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 Частота регенерації пагонів на цих середовищах коливалася в межах 60 -100%, в той час як при наявності макроелементів за В<SUB>5</SUB> цей показник дорівнював 0 - 50%. При порівнянні впливу фітогормонів на процес регенерації пагонів встановлено, що використання кінетину дає можливість отримати значно більшу кількість регенерованих рослин. Зокрема, частота регенерації на середовищі № 2 (MS, 0,5 мг/л кінетину) перевищувала таку для середовища № 4 (MS, 0,5 мг/л БАП) та становила 100 та 70 % відповідно. Збільшення концентрації цитокінінів (як кінетину, так і БАП) з 0,5 до 2,5 мг/л не призводило до суттєвого збільшення частоти регенерації.
-Для трансформації використовували ''A.'' ''tumefaciens'' (штам GV3101) з вектором pCB124 (селективний ген ''nptII, ''цільовий ген інтерферону''&ndash;''&alpha;2b). Трансформацію цикорію проводили за методикою, описаною в роботі ([[Публікація:Матвєєва НА (2009) Створення генетично модифікованих рослин родин Compositae та Solanaceae|Матвєєва та ін., 2009]]). Відбір трансформованих клонів здійснювали при концентрації канаміцину 25 мг/л. На середовищі MS з 2,5 мг/л кін, 0,5 мг/л НОК, 25 мг/л Km та 600 мг/л Cef уже через 7-14 діб спостерігали початок утворення пагонів.
+Для трансформації використовували ''A.'' ''tumefaciens'' (штам GV3101) з вектором pCB124 (селективний ген ''nptII, ''цільовий ген інтерферону''&ndash;''&alpha;2b). Трансформацію цикорію проводили за методикою, описаною в роботі ([[Публікація:Матвєєва НА та ін (2009) Перенесення гена біосинтезу інтерферону-α2b в рослини цикорію (Cichorium intybus L) методом агробактеріальної трансформації|Матвєєва та ін., 2009]]). Відбір трансформованих клонів здійснювали при концентрації канаміцину 25 мг/л. На середовищі MS з 2,5 мг/л кін, 0,5 мг/л НОК, 25 мг/л Km та 600 мг/л Cef уже через 7-14 діб спостерігали початок утворення пагонів.
 Частота трансформації експлантів становила 26,9%. Очевидно, досить високий показник пов'язаний з високою регенераційною здатністю рослин цього сорту (до 100 %). В ході селекції експлантів на середовищі з Km білі рослини були відсутні.

← Попередня версія		Версія за 07:50, 10 жовтня 2009
Рядок 26:		Рядок 26:


−	~~[[Category:Відділ генетичної інженерії]]~~
	[[Category:Біотехнології / Відділ генетичної інженерії]]		[[Category:Біотехнології / Відділ генетичної інженерії]]
	[[Category:Матвєєва Біотехнології]]		[[Category:Матвєєва Біотехнології]]

← Попередня версія		Версія за 07:49, 10 жовтня 2009
Рядок 28:		Рядок 28:
	[[Category:Відділ генетичної інженерії]]		[[Category:Відділ генетичної інженерії]]
	[[Category:Біотехнології / Відділ генетичної інженерії]]		[[Category:Біотехнології / Відділ генетичної інженерії]]
		+	[[Category:Матвєєва Біотехнології]]