Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum perforatum L. та Taraxacum officinalis L. / Сидорук О.С. та ін. 2015

Матеріал з ІКБГІ
Перейти до: навігація, пошук

Сидорук О.С., Сідляк Г.В., Матвєєва Н.А.

Hypericum perforatum і Taraxacum officinalis – лікарські рослини, які застосовуються в народній медицині при різноманітних захворюваннях.

Рис.1. Вихідні рослини та регенерація пагонів H. рerforatum

H. perforatum (звіробій звичайний) – багаторічна трав`яниста рослина родини Hypericaceae. Ще з часів Стародавньої Греції звіробій був популярним засобом при лікуванні стресів, депресій, порізів і опіків.

T. officinalis (кульбаба лікарська) – багаторічна трав’яниста рослина родини Asteraceae. Рослини кульбаби використовують як тонізуючий і жовчогінний засіб, вони мають діуретичну та антигістамінну дію.

Рис.2. Частота регенерації (%) з листків, міжвузль та коренів H.perforatum

Лікувальні властивості даних рослин зумовлені тим, що у них синтезуються біологічно активні сполуки (БАС). У зв`язку з комерційним потенціалом рослин цих видів проводиться дослідження щодо підвищення їх біологічної цінності [2], у тому числі в культурі in vitro. Ефективність регенерації є важливим фактором для успішного використання рослин у біотехнологічних дослідженнях.

Метою нашої роботи було порівняння частоти регенерації рослин H. perforatum з листків, міжвузлів і коренів та Т. officinalis з використанням проксимальної, серединної і дистальної частини листка, а також визначення оптимального типу експланту.

Результати дослідження

Рис.3.Частота регенерації (%) з різних частин листків Т.officinalis

Було показано, що поживні середовища, доповнені НОК і різними цитокінінами, відрізнялися за здатністю індукувати регенерацію. Присутність цих регуляторів росту майже у всіх випадках стимулювала пагоноутворення для експлантів H. perforatum. Найбільшу залежність від наявності та концентрації регуляторів росту визначено у листових експлантів H. perforatum. Для цих експлантів на живильних середовищах з додаванням кінетину регенерація була відсутня, а на середовищі з БАП, БАП та НОК, кінетином та НОК становила до 100% (рис.2). Виявлено, що пряма регенерація пагонів T. officinalis відбувалася при культивуванні експлантів на середовищі, яке містило кінетин (рис.3). Разом з тим, у більшості випадків, зокрема, при додаванні до живильного середовища БАП, спостерігалася непряма регенерація з утворенням щільного калусу. Збільшення концентрації цитокінінів у середовищі з 0,1мг/л НОК призводило до зменшення частоти регенерації T. officinalis практично для усіх використаних у дослідженні експлантів.

Висновки

Рис.4. Вихідні рослини та регенерація пагонів T.officinalis

Вивчено можливість та ефективність отримання регенерованих рослин H. perforatum з листків, міжвузль та коренів, а також рослин T. officinalis з проксимальної, дистальної та серединної частин листків. Досліджено вплив регуляторів росту (БАП, кінетин, а також з додаванням до них НОК) та їх концентрації на частоту регенерації рослин звіробою та кульбаби. Найбільш ефективним виявилось додавання до середовища БАП в поєднанні з НОК у концентрації відповідно 1 мг/л та 0,1 мг/л для H. рerforatum та 3 мг/л та 0,1 мг/л для T. оfficinalis. Порівняно частоту регенерації з різних типів експлантів (T. officinalis –прокимальна, серединна та дистальна частини листка; H. perforatum - листки, міжвузля та корені). Визначено, що експлантом, використання якого дозволяє отримувати регенеровані пагони з частотою до 100%, є міжвузля для H. perforatum та проксимальна частина листка для T. officinalis.

Джерела


Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
 
   
Інструменти
Іншими мовами