Генетична трансформація рослин родини злаків
м |
|||
(11 проміжних версій одного користувача не показані) | |||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
[[Зображення:Gramineae Rooting 126x184.jpg|left|frame|Укорінена трансгенна рослина трітікале на середовищі з 1мг/л фосфінотрицину, готова до висаджування у грунт]] | [[Зображення:Gramineae Rooting 126x184.jpg|left|frame|Укорінена трансгенна рослина трітікале на середовищі з 1мг/л фосфінотрицину, готова до висаджування у грунт]] | ||
</div> | </div> | ||
+ | <div style='margin-right:10px;float:left;align:center;height:400px;'> | ||
+ | [[Зображення:Gramineae PCR.jpg|left|frame|ПЛР аналіз на bar ген тритікале, регенерованого з калусу після обстрілу pAHC 25]] | ||
+ | </div> | ||
+ | |||
+ | {{-}} | ||
+ | |||
+ | {{-}} | ||
+ | |||
+ | [[Category:Біотехнології / Відділ генетичної інженерії]] | ||
+ | [[Category:Генетична інженерія]] |
Поточна версія на 23:46, 15 вересня 2015
Створення рослин із заданими властивостями дозволить підвищити їх продуктивність, якість рослинної продукції, привнести стійкість до хвороб, шкідників, абіотичних і стресових факторів. Родина злаків є найбільш господарськи важливою і в той же час дуже складною для застосування клітинно інженерних технологій. Незважаючи на досягнуті успіхи, перспективи реального покращення злаків засобами генетичної інжінженерії покищо обмежені через складність функціонування і недостатню вивченість їх геномів та багатьох інших клітинних процесів.
Нами в даний час розробляються методи генетичної трансформації рослин родини злаків. В експериментах використовуються наступні види родини: Triticum aestivum (25 вітчизняних і 7 зарубіжних сортозразків), Triticum durum (1 сорт), xTriticosecale (5 сортів), Secale cereale (4 сортозразки), Hordeum vulgare (8 вітчизняних і 3 зарубіжних сортозразки), Avena sativa (5 сортів), Zea mays (7 ліній), Oryza sativa (5 вітчизняних і 1 зарубіжний сорт), Aegilops spp. (5 видів), Dactylis glomerata (ембріогенний генотип Р), Tripsacum dactyloides, Echinochloa frumentacea, Agropyron repens. Вже отримані трансгенні рослини вітчизняних сортів тритікале, пшениці і овесу.
Нижче наведена схема отримання нами трансгенних рослин xTriticosecale (сорти АДМ-6 і АДМ-12) з використанням плазміди pAHC 25, що містить uidA репортерний ген, що кодує b-глюкуронідазу (GUS) і селективний маркер, bar ген, що кодує ензим PAT.
Укарінення рослин і ПЛР аналіз на наступній сторінці.