Тихонкова Ірина «Рейтинги, індекси, бази даних наукової літератури...» / 2015

Семінар «Актуальні проблеми сучасної біохімії»

Тихонкова Ірина «Рейтинги, індекси, бази даних наукової літератури і сервіси для науковців. Де і чому втрачає український вчений і як покращити показники української науки»

10.02.2015
Київ
Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України

Тези

Рейтинги, індекси, бази даних наукової літератури і сервіси для науковців. Де і чому втрачає український вчений і як покращити показники української науки.

Scopus, Web of Science, elibrary, DOAJ, Індекс Хірша, Impact Factor, Research gate, doi, CrossMark, Crosscheck, FundRef, End Note, Mendeley, Orcid – все що Ви давно знали, але хотіли лише уточнити.

Напевно, більшість з назв баз даних та сервісів, які винесені до підтеми доповіді, хоч раз чув кожен науковець, але належним їхнім використанням може похвалитися лише невелика частина. Досі багато українських вчених мають кілька профілів у Scopus з розпорошеними даними з кількості публікацій та цитувань, проте, процедура об’єднання даних нескладна і не відбере багато часу. З іншого боку, іноземний вчений, який, можливо, шукає саме по цій базі партнерів для спільних досліджень міг би більш точно оцінити можливості (ознайомитись зі здобутками) майбутнього колеги.

На жаль, більшість українських вчених часто використовують Scopus лише для визначення індексу Гірша науковця або установи, забуваючи, що в цій базі проіндексовані публікації більш ніж з 21 тис наукових видань, 70 тис книг, 400 книжкових серій, матеріали 17 тис конференцій, 24 млн патентів. Зазначену базу бажано використовувати саме для пошуку наукової інформації, визначення пріоритетних напрямів досліджень тощо.

Можливості наукометричних та реферативних баз даних для наукової періодики. Чому так небагато українських видань проіндексовано? Що і як робити, щоб збільшити представництво українських видань і чи варто цим займатися?

Формула розрахунку імпакт фактору журналу досить проста: частка від кількості цитувань у певному році, які отримали статті опубліковані за минулий (визначений) проміжок часу (2–10 років) до загальної кількості статей опублікованих у період, що аналізується. Проте, існує декілька «підводних каменів», на які треба зважати, використовуючи і інтерпретуючи даний показник.

• Як ознайомити наукову спільноту зі своїми науковими здобутками, якщо вони не були надруковані в Nature або Science?
• Як краще архівувати наукову літературу за Вашою тематикою, щоб її було зручно використовувати в роботі та при підготовці публікацій?
• Що таке doi? Які додаткові можливості, крім постійного гіперпосилання дає doi науковцю та науковому виданню?
• Як вченому, який плідно працював в різних установах гідно представити його науковий доробок?

Означені питання будуть висвітлені на семінарі. Цей захід може бути корисним науковцям, членам редакційних колегій та редакцій наукових видань, співробітникам відділів інформації, аспірантам та студентам.

Додаткова інформація

• DOI (Digital object Identifier) для научных журналов. Практические советы небольшим издательствам Тихонкова И.А.
• Міжнародні бази даних наукової літератури SCOPUS, INDEX COPERNICUS, DOAJ, ELIBRARY, Российский индекс научного цитирования відкривають нові можливості для наукових журналів України. Досвід журналу Biopolymers and cell / І.О. Тихонкова // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 3. — К.: Академперіодика, 2010. — С. 27-32. — укр
• DОІ (digital object identifier) — обязательный элемент современного научного издания / И.А. Тихонкова // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 8. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 68-75. — Бібліогр.: 3 назв. — рос.
• Джентльменський набір журналу. Що? Де? Скільки це нам коштуватиме і чи варто воно того? / І.О. Тихонкова // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 6. — К.: Академперіодика, 2012. — С. 61-67. — укр.